Мастер-клас для батьків. «Кольори та звуки зими»
Мастер-клас для батьків. «Кольори та звуки зими» Кожна доросла людина, у якої є сама дорогоцінна перлина на світі - дитина, мріє бачити її талановитою, розумною, а найголовніше - щасливою! Щастя багатогранно і многолико, але неможливо бути щасливим, втративши почуття кольору, прагнення до творчості, гармонії, бажання творити прекрасне. «Дитина не народжується з готовим умінням сприймати навколишній світ, а вчиться цьому» Г.О.Савченко
Біло-біло навкруги, Ніжна зірка сніжно-біла Сріблом мерехтять сніги - На рукав згори злетіла. Працювала недарма Поки ніс її сюди – Чарівниченька зима. Стала краплею води.
Зима асоціюється нам з кучугурами снігу, блискучою кригою та чарівними легенькими, пухнастими сніжинками. Якого кольору сніжинки? Поставте це запитання дитині і у відповідь почуєте, що сніжинки білі. А якого кольору сніг. Чи завжди він білий? Мабуть, перш ніж батьки дадуть відповідь самі, вони замисляться на хвилинку та згадають про чарівні рожеві зимові ранки, сліпучо-білі від денного сонця зимові простори, сірі сутінки, що фарбують сніг у сірі, блакитні, сині кольори, а може на згадку прийде казкова зимова ніч, коли на небі вступає в свої права у безлічі відтінків загадковий фіолетово-бузковий колір з вкрапленнями прохолодно-жовтого місячного сяйва та блиску далеких зірок. Чи потрібно навчити дитину вміти це бачити? Чи, взагалі, для чого розвивати художньо-естетичні здібності дитини, якщо вона зовсім не мріє стати художником і батьки не бачать в цьому сенсу. На думку фахівців, образотворча діяльність в дошкільному віці відіграє роль одного з механізмів по вдосконаленню психіки та організму людини в цілому, сприяє узгодженості взаємодії обох півкуль мозку. Оволодіння техніками малювання, сам процес художнього зображення є підготовкою дитини до письма, пізнання навколишнього середовища, формування основ математики, розвитку психічних процесів, є лікувальною терапією психіки дитини, підґрунтям для діагностування інтелекту та психічного здоров’я дитини, розвитку мовлення. Образотворчість – природна і приємна діяльність для дитини. Особливо важливий зв'язок образотворчої діяльності з мисленням дитини. Дитяче малювання – це і є один із проявів аналітико-синтетичного мислення. Усвідомлення навколишнього відбувається у дитини швидше, ніж нагромадження слів та асоціацій, і малювання надає можливість висловити усі свої враження в образній формі. Навчаючи дитину малювати – ми навчаємо дитину висловлювати свої думки, мрії, гасити свої агресивні внутрішні емоції, долати недоліки свого характеру та розвивати свої почуття. Людина народжується з набором 5 основних почуттів. Дитинство – пора їх дивовижного розквіту. Світ приваблює різноманітністю форм, кольорів, запахів, смаків, звуків. Дитина засвоює ознаки предмета поступово,одною із основних складових цього процесу є знання про колір. Малюк встановлює зв’язки: сонце – жовте, трава – зелена, небо – синє. Більшість батьків, психологів та педагогів використовують малюнок дитини, особливо кольорову його гамму для аналізу емоційного та інтелектуального рівня. Чи справедливо це? Так, але тільки після оволодіння дитиною, хоча б елементарними основами живопису. Кожна мати старанно вчить дитину ходити, говорити, вдягатися і тільки після цього дорікає малюку в недбалості. Чому ж аналізується дитячий малюнок, не враховуючи образотворчого досвіду дитини? Наприклад, про рівень сприйняття кольору у дітей можна говорити лиш після того, як вони засвоять та апробують певну систему елементарних знань з образотворчої техніки. До того моменту, коли дитина стане здатною в уяві асоціювати колір з подіями, вона повинна перейти на більш високий рівень асоціативного сприйняття кольору. У кожної дитини це приходить в свій час, але в основному досягається до 5 років. Життєвий досвід дитини цього віку поки невисокий, він ще не здатний систематизувати велику кількість різноманітних відтінків кольору і співвідносити їх з певними явищами та подіями. Саме дорослі в цей час повинні систематично допомагати малюку розбиратися в колірному розмаїтті та через образотворчу діяльність накопичувати досвід художньо-естетичної оцінки навколишнього світу. Батьки нашого садочка підтримують течію «відповідального батьківства» і старанно піклуються про всебічний розвиток своїх малюків. Тому вони залюбки разом з дитиною поринуть у подорож, що має такий маршрут – художнє слово, спостереження, перегляд репродукцій живопису, прослуховування шедеврів класичної музики, вправи на розвиток уяви,кінцева зупинка - втілення вражень у творчості.
Перша зупинка – художнє слово.
Як змінюються колір снігу.
Коли сходить сонце, снігові замети рожеві. Це сонце забарвлює їх своїм промінням. Сонце підіймається вище й вище, небо стає синішим, а сніг – сліпучо-білим. Глянеш на степ – і бачиш на білому килимі маленьку пташечку. А он зайчик побіг полем. Сонце схилилося до заходу. Сніг стає синюватий, мов небо відбивається в блискучому дзеркалі. А в затінку він аж фіолетовий. Ось і зайшло сонце. Запалало небо на заході – завтра буде вітер. Відблиск вечірньої заграви ліг на снігові замети. Ніби їх сонце облило багряними барвами. Гасне заграва – і багряний відблиск на снігу згасає. Мерехтять зорі. Сніг сіріє. Пташка ховається в гнізді. Зайчик сидить під кущем. Василь Сухомлинський.
Письменник Василь Сухомлинський протягом одного дня побачив сніг рожевим, сліпучо-білим, синюватим, фіолетовим, багряним, сірим. Чи, справді, це так? Поміркувавши з малюком над чим дивом, не зволікайте, цієї ж днини вирушайте на прогулянку.
Друга зупинка – спостереження.
Більшості батькам не під силу організувати спеціальні спостереження у зв’язку з постійним завантаженням на роботі або перевтомою. Але є вихід. Ранковий похід до садочку, вечірнє повернення додому. Налаштуйте малюка на спостереження за станом погоди, неба, кольором снігу, дерев, землі і ви побачите, що зима зовсім не безбарвна, вона різнокольорова, але неяскрава та в той же час виразна. А в день попросіть малюка зробити вам сюрприз – самостійно поспостерігати за природою, навіть з вікна садочка, а потім обов’язково розповісти татові або мамі, якого ж кольору все було. І ось настала ніч, малюк вкладається спати, але таємниці продовжуються, що то за червоне сонце, яке вкладається спати змінює колір неба та віщує нам про мороз, а за сонцем на небі з’явився жовтий серпанок місяця, а яким дивовижним стало небо. Щасливе маля засинає і чекає на продовження спілкування з батьками та таємницями навколишнього світу.
Третя зупинка – шедеври живопису.
Закріпити отримані раніше знання та розвинути у дитини художньо - естетичний смак зможемо під час перегляду чудових репродукцій І.Левітана, І.Шишкіна, сучасних малярів О.Янова, Л.Лесохіна та інші. Порівняйте їх з описом природи в оповіданні В.Сухомлинського. Спробуйте разом з дитиною описати зимові пейзажі та пригадати чи схожі вони на спостереження проведені вами. Для підсилення вражень, поміркуйте який характер має зима, які вона подає голоси.
Четверта зупинка – класична музика.
Музика допомагає розвинути уяву дитини, дарує їй творчі крила і з натхненням кличе маленького митця до створення краси. Музика найбільше стимулює до творчої діяльності, сприяє формуванню пізнавальних та емоційно-мотиваційних функцій, розвитку творчого мислення, здібностей, комунікабільності. А також розвиває позитивні якості характеру: систематичність, працьовитість, наполегливість (дошкільний навчальний заклад «Дивосвіт» 29).Музика – є мовою серця. Музику зими ми можемо почути у О.Свиридова «Заметіль» та А.Вівальді «Зима». Прослухайте їх разом з дитиною та порівняйте, який різний характер має зима. Музика А.Вівальді нагадує нам завірюху, хурделицю, віхолу, що реве, свище, співає, голосить, завиває, а на спогад приходять ілюстрації до оповідання Коцюбинського «Ялинка». Музика О.Свиридова «Заметіль» - навпаки ніжна, пухнаста, легенька, тендітна як сніжинка.
П’ята зупинка – ігри на розвиток уяви.
Запропонуйте під звуки музики А.Вівальді «Зима» намалювати дитині олівчиком завірюху, яка вона вийшла, що за лінії допомогли її відобразити. Музика О.Свиридова «Заметіль» - уявимо себе сніжинкою та покружляємо в танку з пустуном – зимовим вітром. А батьки можуть зафіксувати танок на відео та згодом помилуватися і ще раз дитинкою-сніжинкою. Для розвитку уяви доречно буде прочитати дитині вірш-загадку Олександра Олеся
«Червоногруді снігурі» Ось вони на сніг упали Вгору знявсь - і дуб гіллястий І розквітли, як квітки В кущ троянди обернувсь, На городі мак рожевий Ще хвилина – і, як в казці, Так заквітчує грядки. Враз осипались квітки, Нагло враз табун крилатий І за вітром над снігами Небезпечне щось зачув, Полетіли … (снігурі).
Кінцева зупинка – втілення вражень у творчості.
Найкраще розпочати з малювання картин на кольоровому тлі пластиліном. Для чого краще підібрати цупкий папір або матовий картон та м’який пластилін. Відриваючи невеликі шматки, потрібно розтягувати пластилін по паперу, накладаючи колір на колір.
Наступною роботою може бути аплікація з готових форм з додаванням бісеру, вати та інших штучних матеріалів.
Після вправляння в техніці аплікації та ліплення можна сміливо приступати до малювання зимових пейзажів гуашшю, аквареллю, акрилом та навіть пастеллю.
Бажаємо Вам успіхів. Підготувала вихователь ДНЗ № 34 «Чебурашка» Ярошинська Наталія Федорівна. Використана література: Програма «Українське дошкілля»; книга «Рік-чарівник»; книга О. Я. Савченко «Розвивай свої здібності», http://ua-referat.com Савченко Г.О. « Вплив знань дітей про колір на рівень образотворчих умінь дітей старшого дошкільного віку».
Мастер-клас для батьків. «Кольори та звуки зими» Кожна доросла людина, у якої є сама дорогоцінна перлина на світі - дитина, мріє бачити її талановитою, розумною, а найголовніше - щасливою! Щастя багатогранно і многолико, але неможливо бути щасливим, втративши почуття кольору, прагнення до творчості, гармонії, бажання творити прекрасне. «Дитина не народжується з готовим умінням сприймати навколишній світ, а вчиться цьому» Г.О.Савченко
Біло-біло навкруги, Ніжна зірка сніжно-біла Сріблом мерехтять сніги - На рукав згори злетіла. Працювала недарма Поки ніс її сюди – Чарівниченька зима. Стала краплею води.
Зима асоціюється нам з кучугурами снігу, блискучою кригою та чарівними легенькими, пухнастими сніжинками. Якого кольору сніжинки? Поставте це запитання дитині і у відповідь почуєте, що сніжинки білі. А якого кольору сніг. Чи завжди він білий? Мабуть, перш ніж батьки дадуть відповідь самі, вони замисляться на хвилинку та згадають про чарівні рожеві зимові ранки, сліпучо-білі від денного сонця зимові простори, сірі сутінки, що фарбують сніг у сірі, блакитні, сині кольори, а може на згадку прийде казкова зимова ніч, коли на небі вступає в свої права у безлічі відтінків загадковий фіолетово-бузковий колір з вкрапленнями прохолодно-жовтого місячного сяйва та блиску далеких зірок. Чи потрібно навчити дитину вміти це бачити? Чи, взагалі, для чого розвивати художньо-естетичні здібності дитини, якщо вона зовсім не мріє стати художником і батьки не бачать в цьому сенсу. На думку фахівців, образотворча діяльність в дошкільному віці відіграє роль одного з механізмів по вдосконаленню психіки та організму людини в цілому, сприяє узгодженості взаємодії обох півкуль мозку. Оволодіння техніками малювання, сам процес художнього зображення є підготовкою дитини до письма, пізнання навколишнього середовища, формування основ математики, розвитку психічних процесів, є лікувальною терапією психіки дитини, підґрунтям для діагностування інтелекту та психічного здоров’я дитини, розвитку мовлення. Образотворчість – природна і приємна діяльність для дитини. Особливо важливий зв'язок образотворчої діяльності з мисленням дитини. Дитяче малювання – це і є один із проявів аналітико-синтетичного мислення. Усвідомлення навколишнього відбувається у дитини швидше, ніж нагромадження слів та асоціацій, і малювання надає можливість висловити усі свої враження в образній формі. Навчаючи дитину малювати – ми навчаємо дитину висловлювати свої думки, мрії, гасити свої агресивні внутрішні емоції, долати недоліки свого характеру та розвивати свої почуття. Людина народжується з набором 5 основних почуттів. Дитинство – пора їх дивовижного розквіту. Світ приваблює різноманітністю форм, кольорів, запахів, смаків, звуків. Дитина засвоює ознаки предмета поступово,одною із основних складових цього процесу є знання про колір. Малюк встановлює зв’язки: сонце – жовте, трава – зелена, небо – синє. Більшість батьків, психологів та педагогів використовують малюнок дитини, особливо кольорову його гамму для аналізу емоційного та інтелектуального рівня. Чи справедливо це? Так, але тільки після оволодіння дитиною, хоча б елементарними основами живопису. Кожна мати старанно вчить дитину ходити, говорити, вдягатися і тільки після цього дорікає малюку в недбалості. Чому ж аналізується дитячий малюнок, не враховуючи образотворчого досвіду дитини? Наприклад, про рівень сприйняття кольору у дітей можна говорити лиш після того, як вони засвоять та апробують певну систему елементарних знань з образотворчої техніки. До того моменту, коли дитина стане здатною в уяві асоціювати колір з подіями, вона повинна перейти на більш високий рівень асоціативного сприйняття кольору. У кожної дитини це приходить в свій час, але в основному досягається до 5 років. Життєвий досвід дитини цього віку поки невисокий, він ще не здатний систематизувати велику кількість різноманітних відтінків кольору і співвідносити їх з певними явищами та подіями. Саме дорослі в цей час повинні систематично допомагати малюку розбиратися в колірному розмаїтті та через образотворчу діяльність накопичувати досвід художньо-естетичної оцінки навколишнього світу. Батьки нашого садочка підтримують течію «відповідального батьківства» і старанно піклуються про всебічний розвиток своїх малюків. Тому вони залюбки разом з дитиною поринуть у подорож, що має такий маршрут – художнє слово, спостереження, перегляд репродукцій живопису, прослуховування шедеврів класичної музики, вправи на розвиток уяви,кінцева зупинка - втілення вражень у творчості.
Перша зупинка – художнє слово.
Як змінюються колір снігу.
Коли сходить сонце, снігові замети рожеві. Це сонце забарвлює їх своїм промінням. Сонце підіймається вище й вище, небо стає синішим, а сніг – сліпучо-білим. Глянеш на степ – і бачиш на білому килимі маленьку пташечку. А он зайчик побіг полем. Сонце схилилося до заходу. Сніг стає синюватий, мов небо відбивається в блискучому дзеркалі. А в затінку він аж фіолетовий. Ось і зайшло сонце. Запалало небо на заході – завтра буде вітер. Відблиск вечірньої заграви ліг на снігові замети. Ніби їх сонце облило багряними барвами. Гасне заграва – і багряний відблиск на снігу згасає. Мерехтять зорі. Сніг сіріє. Пташка ховається в гнізді. Зайчик сидить під кущем. Василь Сухомлинський.
Письменник Василь Сухомлинський протягом одного дня побачив сніг рожевим, сліпучо-білим, синюватим, фіолетовим, багряним, сірим. Чи, справді, це так? Поміркувавши з малюком над чим дивом, не зволікайте, цієї ж днини вирушайте на прогулянку.
Друга зупинка – спостереження.
Більшості батькам не під силу організувати спеціальні спостереження у зв’язку з постійним завантаженням на роботі або перевтомою. Але є вихід. Ранковий похід до садочку, вечірнє повернення додому. Налаштуйте малюка на спостереження за станом погоди, неба, кольором снігу, дерев, землі і ви побачите, що зима зовсім не безбарвна, вона різнокольорова, але неяскрава та в той же час виразна. А в день попросіть малюка зробити вам сюрприз – самостійно поспостерігати за природою, навіть з вікна садочка, а потім обов’язково розповісти татові або мамі, якого ж кольору все було. І ось настала ніч, малюк вкладається спати, але таємниці продовжуються, що то за червоне сонце, яке вкладається спати змінює колір неба та віщує нам про мороз, а за сонцем на небі з’явився жовтий серпанок місяця, а яким дивовижним стало небо. Щасливе маля засинає і чекає на продовження спілкування з батьками та таємницями навколишнього світу.
Третя зупинка – шедеври живопису.
Закріпити отримані раніше знання та розвинути у дитини художньо - естетичний смак зможемо під час перегляду чудових репродукцій І.Левітана, І.Шишкіна, сучасних малярів О.Янова, Л.Лесохіна та інші. Порівняйте їх з описом природи в оповіданні В.Сухомлинського. Спробуйте разом з дитиною описати зимові пейзажі та пригадати чи схожі вони на спостереження проведені вами. Для підсилення вражень, поміркуйте який характер має зима, які вона подає голоси.
Четверта зупинка – класична музика.
Музика допомагає розвинути уяву дитини, дарує їй творчі крила і з натхненням кличе маленького митця до створення краси. Музика найбільше стимулює до творчої діяльності, сприяє формуванню пізнавальних та емоційно-мотиваційних функцій, розвитку творчого мислення, здібностей, комунікабільності. А також розвиває позитивні якості характеру: систематичність, працьовитість, наполегливість (дошкільний навчальний заклад «Дивосвіт» 29).Музика – є мовою серця. Музику зими ми можемо почути у О.Свиридова «Заметіль» та А.Вівальді «Зима». Прослухайте їх разом з дитиною та порівняйте, який різний характер має зима. Музика А.Вівальді нагадує нам завірюху, хурделицю, віхолу, що реве, свище, співає, голосить, завиває, а на спогад приходять ілюстрації до оповідання Коцюбинського «Ялинка». Музика О.Свиридова «Заметіль» - навпаки ніжна, пухнаста, легенька, тендітна як сніжинка.
П’ята зупинка – ігри на розвиток уяви.
Запропонуйте під звуки музики А.Вівальді «Зима» намалювати дитині олівчиком завірюху, яка вона вийшла, що за лінії допомогли її відобразити. Музика О.Свиридова «Заметіль» - уявимо себе сніжинкою та покружляємо в танку з пустуном – зимовим вітром. А батьки можуть зафіксувати танок на відео та згодом помилуватися і ще раз дитинкою-сніжинкою. Для розвитку уяви доречно буде прочитати дитині вірш-загадку Олександра Олеся
«Червоногруді снігурі» Ось вони на сніг упали Вгору знявсь - і дуб гіллястий І розквітли, як квітки В кущ троянди обернувсь, На городі мак рожевий Ще хвилина – і, як в казці, Так заквітчує грядки. Враз осипались квітки, Нагло враз табун крилатий І за вітром над снігами Небезпечне щось зачув, Полетіли … (снігурі).
Кінцева зупинка – втілення вражень у творчості.
Найкраще розпочати з малювання картин на кольоровому тлі пластиліном. Для чого краще підібрати цупкий папір або матовий картон та м’який пластилін. Відриваючи невеликі шматки, потрібно розтягувати пластилін по паперу, накладаючи колір на колір.
Наступною роботою може бути аплікація з готових форм з додаванням бісеру, вати та інших штучних матеріалів.
Після вправляння в техніці аплікації та ліплення можна сміливо приступати до малювання зимових пейзажів гуашшю, аквареллю, акрилом та навіть пастеллю.
Бажаємо Вам успіхів. Підготувала вихователь ДНЗ № 34 «Чебурашка» Ярошинська Наталія Федорівна. Використана література: Програма «Українське дошкілля»; книга «Рік-чарівник»; книга О. Я. Савченко «Розвивай свої здібності», http://ua-referat.com Савченко Г.О. « Вплив знань дітей про колір на рівень образотворчих умінь дітей старшого дошкільного віку».
