"Розвиток художньо-естетичних інтересів дітей через споглядання картин митців під час відвідува

Пріоритетним питанням особистісно орієнтованої моделі розвитку дошкільника є створення культурного середовища, сприянння становленню у дитини базису особистої культури, залучання її до світу національної та світової культури, формування духовності.

Серед поставлених вимог, після формування духовності, яке є самим головним із завдань виховання, проблема художньо-естетичних інтересів дітей старшого дошкільного віку є однією із актуальних.

Суттевим є наукове положення, що "інтерес", який сам по собі має здатність розвиватися, в той саме час несе велечезні можливості, що сприяють всебічному розвитку дитини. За твердженням науковців - інтереси дітей треба виховувати, розвивати, в інщому випадку - інтереси згасають.

Інтерес в психології розглядається, як відношення людини до світу, що реалізується в пізнавальній діяльності. Інтерес формується по-перше із потреб самої дитини та виховується через привиття інтересу до певних видів діяльності та ознайомленням дитини з навколишнім світом та надбанням світової та національної культури. Важливим є те, що інтерес сприяє підвищенню активності та самостійності особистості дитини, зміцненню її знань, носить емоційне забарвлення до пізнання світу та оволодіння тою чи іншою діяльністю.

Розвиток художньо-естетичного інтересу у дітей входить до обов*язкового загального розвитку особистості так, як він спрямований на засвоєння прекрасного в мистецтві та навколишній дійсності та реалізування його в художній діяльності у різних видах мистецтва. Мистецтво в свою чергу розвиває розумову діяльність дошкільника, вчить робити узагальнення на основі аналізу, порівнювати та пояснювати, веде до підвищення особистістного рівня культури, формує в дитині творчу уяву, здатність співпереживати, розвиває естетичні почуття та смаки, впливає на взаємовідносини між людьми у суспільстві та визначення місця та ролі дитини у соціумі.

Інтерес має три ступені розвитку - відсутність інтересу, зацікавленість, яку потрібно формувати починаючи з дошкільного віку та допитливість і відносно стійкий інтерес.

Старший дошкільний вік характерезується педагогами та психологами, як особливий період у вихованні та естетичному розвитку дитини, це пояснюється особливостями естетичного сприймання старших дошкільників, тому важливо починати формувати художньо-естетичні інтереси саме в цей віковий період, адже недоліки допущені надалі долати важко, а той неможливо, що може призвести до нерозкриття дитини як творчої особистості.Народна мудрість говорить: "Що посієш, те й пожнеш".

То яким же чином, ми можемо впливати на художньо-естетичний розвиток дітей, формування у них інтересу до прекрасного, окрім, як спеціально-організованої діяльності в дошкільному закладі.

Вихід є. Це цілеспрямоване відвідування разом з дітьми виставок робіт художників (бібліотека №8), краєзнавчого музею та студій юних художників при БЮТ та "Соняшник"

нашого міста Біла Церква.

Для того, щоб данні відвідування принесли, як найбільше користі, треба оволодіти дорослим певним обсягом знань та правил.

По-перше - діти повинні бути завчасно ознайомлені з правилами поведінки у музеї, на виставці та в багалюдних місцях. Найкраще, якщо батьки попередньо будуть ознайомлені з темою виставки або експозицією музею. Бажано запросити екскурсовода, який буде володіти вмінням спілкування на мистецькі теми з дітьми дошкільного віку.

З чого почати дорослому, який сам планує відвести дитину на виставку. З того, що дитину треба здивувати, заінтринувати в попередній бесіді, використовуючи поетичне слово, класичну музику, народну творчість, перегляд мультфільмів, що мають високий художньо-естетичний рівень, художні фільми мистецького та природничого спрямування, провести попередні екскурсії в парк, ліс, до річкм, старовинними вуличками міста. Пам*ятати, що момент здивування повинен бути в кожній зустрічі з мистецтвом. І якщо у дорослого перший етап емоційного сприйняття змінюється аналізом, то у дитини сам аналіз повинен бути емоційним, все повинно дивувати - і світло, і колір, і неочікуваний композиційний хід, і незвичайна техніка виконання.

Розглядаючи картину, згадаємо те, що могло б "озвучити" її: вірш, прислів*я, уривок казки чи пісні, власна історія або спогади про хвилинки милування природою разом з дитиною в парку та лісі, якщо виставка має певну тему. Якщо картина сюжетна, спробуйте стисло та цікаво переповісти сюжет.

Якщо вам вдалося "упіймати" вдалі асоціації, пов*язані з мистецьким твором, розкажіть про них дітям, споробуйте пояснити, як вони виникли. Не лякайтесь, якщо діти не погодяться з вашими асоціаціями, запропонуйте їм висловити власні.

Коли ж перша зустріч з картиною або експонатом відбулася безпосередньо в музеї чи на виставці, прийдіть туди з дитиною ще раз. Звісно, якщо для вас важливо, щоб у вашої дитини склалося повноцінне враження від твору. Ви побачите, як дитина буде реагувати. Можливо, вона сама поведе вас до знайомої картини, а можливо, їй потрібно буде нагадати зміст вашої попередньої бесіди. Так чи інакше, почати розмову вже буде простіше - основу закладено.

Цього разу ви можете сробувати зазирнути туди, що називають художньою кухнею. Розповісти, наприклад, в чому сутність і в чому складність тієї чи іншої техніки. Чи звернути увагу на роль вибраного формату у вражені, яке справляє твір. На підтвердження своїх думок можна навести приклад картин інших форматів, що розміщенні поруч. Цікаво пояснити роль рами для картини, приклади вдалого і невдалого оформлення.

Розповідь про техніку та матеріали наблизить розуміння того, що картина - це диво, створенє на площині глибинного простору.

Простір у картині - найважливіша, але й найскладніша її категорія. Прийти до її розуміння, навчитися "читати" живописний твір можна лише шдяхом "тренування" ока.

Наведемо основні вправи по навчанню "читання" пейзажного твору:

- що зображено на картині?

- які картини називають пейзажом?

- що на картині найцікавіше?

- які предмети виділяються розміром, кольором, світлом, розміщенням?

- яка пора року зображена, частина доби?

- що розміщено ближче, що далі?

- покажіть центральну частину картини, головні елементи?

- чим виділена головна частина?

- які елементи непорушно-застиглі, чи може щось рухатися?

- які природні явища зображені на картині?

- які кольори переважають?

- що художник використовував у своїй роботі більше - мазки, лінії, штрихи, чи заповнив весь простір картини?

- який настрій передав художник?

Після перегляду картини можна запропонувати дитині ігрові вправи такі, як:

- щоб змінилося у пейзажі, якби намальована була не ця пора року, частина доби...

- якщо б художник використовував більш теплі чи більш хололні кольори, як змінилася б картина...

- що ти запамятав більш всього на картині, що тобі сподобалося, що ні...

- чи бачила дитина в природі подібний куточок, чи хотіла б вона сама його намалювати...

Доречно запропонувати, після відвідування виставки, дитині спробувати себе у ролі худодника та відтворити свої враження від побаченого на аркуші паперу.

Рецептів послідовності вивчення високо митсецтва немає, але те, що протрібно мати деякі спецефічні навички, для того, щоб бути повноцінним глядачем, - безперечно. Споглядання твору мистецтва - це праця, але вона цілком виправдовувається тією естетичною насолодою, яку отримає глядач, що має гарно розвинений художньо-естетичний інтерес та смак.

Дозвольте дитині з вашою допомогою зорієнтуватися у морі живопису, сформувати свій погляд і смак, озбройте її елементарними знаннями.

Через виникнення художньо-естетичного інтересу, через його розвиток дитина отримає здатність знаходити ідеї в складних, незвичайних ситуаціях, нестандартно бачити і використовувати реальні предмети, отримує вміння створювати власні художні вироби, розвине свої інтелектуальну, психологічну, морально-етичну сферу, вгамує свій художньо-естетичний запит та спробує творити.

А творчість, за висловом В.О.Сухомлинського, - це не сума знань, а особлива направленість інтелекту, особливий звязок між інтелектуальним життям особистості і проявом її сил в активній діяльності, де розкривається духовний світ особистості, це своєрідний магніт, що притягує людину до людини.

Використані матеріали: газета "Дитячий садок" статья "Як дивитися картину", автор Наталя Мелецька;

газета "Дитячий садок", 2007, "Формування засад художньої творчості", автор професор Володимир Котляр.